Батько позивається на Tencent, NetEase, miHoYo і 37 Interactive

Чоловік із повіту Танхе провінції Хенань подав позов проти Tencent, NetEase, miHoYo і 37 Interactive. У позові він просить символічні 10 юанів і просять суд зобовʼязати компанії реально впроваджувати механізми захисту неповнолітніх від ігрової залежності. Позов подано до місцевого суду у повіті Танхе і має публічний характер, кажуть у позові.

Інцидент, який став підставою для позову, стався в травні цього року. Син позивача, студент коледжу, потрапив до лікарні через отруєння ліками; лікарі надали допомогу, причина вчинку не була озвучена родині. Після цього батько перевірив дані на одному з ігрових акаунтів і виявив 1 868 годин гри з березня 2024 року — у середньому більше двох годин на день.

У позові зазначено, що син часто лягав спати о 3–4 годині ночі, у вихідні не виходив із ліжка і втратив близько десяти кілограмів. Телефон, на якому гралися ігри, купив батько, щоб підтримувати звʼязок, оскільки він працює в іншому місті.

Позивач просить не стягнути значну фінансову компенсацію, а отримати від суду зобовʼязання для компаній щодо перевірки віку, контролю часу гри та ефективного розпізнавання особи при реєстрації. У позові вказано, що в технологій для ідентифікації є можливості, але ними не користуються належним чином, що дозволяє підліткам обходити обмеження, зокрема реєструючи акаунти на імʼя дорослих родичів.

За чинними правилами в Китаї неповнолітнім дозволено грати лише з 20:00 до 21:00 у пʼятниці, суботи, неділі та у державні свята. У матеріалах справи зазначено, що син реєстрував акаунти за посвідченням особи дорослої сестри, тож ці обмеження були обійдені.

Перше судове засідання, призначене на 6 липня, відклали. Усі четверо відповідачів зареєстровані в різних містах і подали клопотання про відсутність підсудності для суду у Хенані; нової дати слухання поки не призначено.

У позові позивач наполягає на відкритому розгляді, щоб стало видно, які технічні чи організаційні прогалини дозволяють обходити правила. У документі він також навів слова: «Я сподіваюся, що суд зможе зобовʼязати ці компанії виконувати свої обовʼязки щодо запобігання залежності у підлітків. Я зроблю все, щоб захистити права свого сина. Якщо я не буду захищати права моєї дитини, я не заслуговую називатися його батьком».

Юридичні питання у справі стосуються того, наскільки існуючі механізми ідентифікації та контролю достатні, як компанії перевіряють документи користувачів і наскільки ретельно застосовують розпізнавання облич. Справу в суспільстві обговорюють: частина коментаторів ставить наголос на відповідальності сімʼї, інші підтримують ініціативу домогтися від видавців суворішого дотримання правил.

Якщо суд визнає справу підсудною, її розгляд може вплинути на практику застосування обмежень у індустрії відеоігор і на майбутні позови з подібних питань.